классификация зданий, классификация недвижимости
тип нерухомості, код нерухомості ДБКС
=
класифікація нерухомості, класифікація будівель
Створено вузол ДНДІАСБ, як українську складову Європейської Грід-інфраструктури (EGI)
Фахівцями Державного
Науково-Дослідного інституту автоматизованих систем в будівництві під керівництвом академіка АБ України, д.т.н., проф. Слободяна Я.О. створено
Грід-вузол ДНДІАСБ та віртуальну організацію «Інформаційні технології в будівництві»
в Українському національному Грід для підтримки
досліджень життєвого циклу будівельних об'єктів. До участі в ній запрошуються:
- учасники
проектів розвитку грід-технологій в галузі будівництва;
- фахівці в
галузі будівництва, що використовують грід-ресурси для вирішення прикладних
завдань;
- розробники
будівельних Грід-застосувань.
Грід-вузол
ДНДІАСБ інтегровано як Українську складову, до найбільшої е-інфраструктури у світі - Європейської
Грід-інфраструктури (EGI),
яка об’єднує більше, ніж 22 тисячі дослідників з усього світу. Грід-вузол
ДНДІАСБ доступний і моніториться на відповідному сайті EGI.
UNIAN про суперкомпьютери
Он-лайн інтерв'ю (серпень 2016 р.) з фахівцями НАН України та ДНДІАСБ щодо створення суперкомп'ютерів і Грід-мереж та їх застосування, зокрема для потреб будівельної індустрії.
Інформація щодо EGI
EGI (Europe Grid Infractructure) спільнота об'єднує віртуальні організації дослідників та постачальників ресурсів (Національних
Грід-ініціатив, ЦЕРН, EMBL тощо). EGI працює
у співпраці з широким загалом IT-фахівців
і сприяє багатьом проектам.
Віртуальні
організації є групами дослідників з аналогічними науковими інтересами та
вимогами, які здатні працювати спільно з іншими членами, незалежно від
географічного розташування. В EGI на даний час знаходиться більше 200 віртуальних
організацій з різноманітними інтересами: науки про Землю, комп'ютерні науки та
математика, природничі науки, фізика високих енергій тощо. Інфраструктура
Європейської Мережі (EGI) налічує більш ніж 530 тисяч логічних процесорів, 200
ПентаБайт ємності дискового простору і для проведення досліджень та інновацій в
Європі. Інфраструктура забезпечує високу пропускну здатність хмарних
можливостей для обчислювання та зберігання даних.
Ресурси надаються
близько 350-ма ресурсними центрами, які територіально розподілені по 56 країнах
у Європі, Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, Канаді та Латинській Америці.
Інформація щодо Грід-технологій
Грід-обчислення
(англ. Gridcomputing) - тип комп’ютерної системи (мережі) з паралельно
розподіленими обчисленнями, яка завдяки узгодженому, відкритому і
стандартизованому середовищу універсальної програмно-апаратної інфраструктури, дозволяє
гнучке, безпечне і скоординоване розділення, вибір та накопичення географічно
розподілених «автономних» ресурсів в залежності від їх доступності в реальному часі,
тобто об'єднує розрізнені географічно рознесені комп’ютери у єдину
територіально-розподілену інформаційно-обчислювальну систему.
Грід-мережі -
достатньо нова модель обчислень, яка пропонує можливості виконувати складніші
обчислення шляхом використання багатьох комп'ютерів об'єднаних в мережу, які
моделюють архітектуру віртуального комп'ютера, здатного розподіляти задачі
виконання процесу в паралельній інфраструктурі. Їх використовують для
розв'язання обчислювальних проблем великого масштабу, оскільки вони надають
можливість виконувати обчислення з великими об'ємами даних, шляхом їх
розділення на менші частини, або можливості виконувати набагато більше
паралельних обчислень, ніж це можливо на окремому комп'ютері, шляхом розділення
задач між багатьма процесами.
Грід-технології в Європі
На засіданні Ради
конкурентоспроможності Европейської Комісії 28-29 травня 2015 року Європейські міністри науки
розглянули питання створення Європейського дослідницького простору. Відмічено,
що європейська наукова хмара повинна
бути досить потужною, щоб покрити і потреби великих наукових
інфраструктур Європи, таких як Великий
Адроний Коллайдер в CERN і
Європейська південна обсерваторія
в Чилі, а також надавати послуги
звичайним студентам і дослідникам.
Держави-члени
закликали встановити рамкові умови, що стосуються відкритого доступу до даних,
використання даних і добування даних, загальних стандартів для взаємодії. Вони
також підкреслили важливість відповідних інфраструктур для зберігання і
управління великими даними, зокрема, для
успішного запуску Європейської хмари «відкритої науки» в рамках стратегії
Єдиного цифрового поля. Ця «відкрита наука» може зробити Європейський науковий
простір більш ефективним і надасть з істотні переваги для наукового співтовариства,
для громадян, для бізнесу та науковців зі створення нових робочих місць,
стимулювання зростання досліджень, підвищення продуктивності та творчості та
підвищення грамотності.
Європейська Комісія в програмі Горизонт-2020 поставила завдання об'єднати всі існуючі дослідницькі
інфраструктури і вчених Європи за допомогою е-інфраструктури в єдиний цифровий науковий
простір.
Грід-технології в Україні
Переліком пріоритетних
тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період
до 2015 року, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня
2011 р. N 942, Грід- та хмарні технології визначені одними з найважливіших
проблем фізико-математичних і технічних наук для фундаментальних наукових
досліджень з найбільш важливих проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного,
суспільно-політичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності
України та сталого розвитку суспільства і держави.
Національною
академією наук України прийнята комплексна програми наукових досліджень «Грід-інфраструктура
і грід-технології для наукових і
науково-прикладних застосувань», та встановлений Перелік проектів, що виконуються установами НАНУ України у 2015 році.
Згідно з
стратегією розвитку інформаційного суспільства, розробленої Кабінетом Міністрів
України, одним із головних її завдань є формування сучасної інформаційної
інфраструктури, що передбачає створення та застосування суперкомп'ютерних
систем, програмно-технічних засобів, телекомунікаційних мереж і систем грід-, хмарних
та інших перспективних технологій.
Реалізація такої
стратегії забезпечить надання якісного доступу до обчислювальних послуг,
обробки великих обсягів різноманітних даних
у сферах інформації, освіти, науки, медицини. Запровадження нової
програми є необхідним як з точки зору розвитку фундаментальної і прикладної
науки в Україні, так і з огляду на стратегічну мету державної політики щодо
Євроінтеграції.
Тому необхідно
продовжувати інтеграцію українського і європейського інформаційно-дослідницьких
просторів, вирішуючи, насамперед, такі проблеми:
- ефективну
координацію наукових фундаментальних і прикладних досліджень, які потребують
високопродуктивних обчислень і обробки великих масивів даних;
- співробітництво
з міжнародними грід- і хмарними платформами, і створені умови для інтеграції їх
у єдиний світовий науковий простір;
- створення
віртуального національного центра компетентності з цифрової науки та надання
інформаційно-обчислювальних послуг національним та міжнародним дослідникам та
їхнім об’єднанням.
- забезпечення підготовки і перепідготовки фахівців та
користувачів грід-технологій.