2. Керівництво інститутом і видатні вчені, наукові співробітники

Протягом свого існування інститут мав наступних керівників:

• 1967-1971 рр. - директор Сліпченко Павло Степанович, докт. техн. наук.
• 1971-1993 рр. - директор Дуброва Євгеній .Петрович, канд.. техн. наук
• 1993 – 2008 рр. - директор Волобоєв Борис Андрійович, канд. техн. наук
• 2008 – 2010 рр. - директор Сапужак Ігор Ярославович., канд. техн. наук
• 2010 р. - в.о. директора Кулак Олександр Петрович, юрист
• 2010 – 2011 рр. - в.о. директора Хижняк Олександр Олександрович, юрист
• 2011 – 2013 рр. - директор Рубан Юрій Якович, фізик
• 2013 р. - директор - Нідзієв Олександр Іванови, інженер
• 2013 р. - в.о. директора Майський Віктор Миколайович, ІТ-фахівець
• 2013 – 2015 рр. - в.о. директора Меджидов Джамал Аладдінович, спортсмен
• 2015 р. - в.о. директора Гордов Микола Миколайович, юрист
• 2015 – 2016 рр. - в.о. директора Басько Станіслав Володимирович, ІТ-фахівець

Великий внесок у розвиток інституту зробили заступники директора з наукової діяльності Рибальський В.І., Городецький О.С., Кондратенко О.І., Калганов Т.П., Римек Ф.Ф., Юньов В.В., Маслюк Г.Ф.

Доктори наук, які зробили значний внесок у розвиток інституту: Рибальський В.І., Городецький О.С., Лященко А.А., Козачевський, Здоренко В.С., Слободян. Я.О., Євзеров І.Д., Карпінський Ю.О.

Кандидати наук, які зробили значний внесок у розвиток інституту: Вовк А.І, Ткаленко М.А. , Касьян П.Г., Вишняков В.М., Зайцев В.Ф., Подкладнєв В.Я., Чуприн В.М., Чуб В.Ф., Щербина В.Й., Маслов Ю.О., Булкін М.А., Білкун С.М., Ільницький О.Л., Порядков О.М., Тимченко О.М., Спітковський С.М., Ройзен М.А., Болдаков О.І,, Задоров В.Б., Горєлов А.Б., Коба С.Д., Пархоменко В.Л., Козлакова Г.О., Пекарський А.Л.., Максименко В.П., Мічник С.Д., Местецька Є.Н., Мандельблат І.С., Діденко Л.Ф., Павлова Р.К., Костромін В.А., Рогач І.Ф., Рогаль І.І., Юртин І.В., Хацет Б.І. , Зайтман А.М., Криксунов В.В., Шлапак В.О., Хоменко О.І., Матошин В.Й., Харченко М.Г., Чепорнюк О.М., Городецький Д.О., Россов Б.К., Стрелець-Стрелецький Є.Б., Писарєв С.Є. та інші

Кандидати наук, які працювали в інституті і згодом стали докторами наук: Клименюн М.М., Денисенко М.П. та інші.

Інші наукові працівники, які також внесли значний вклад у розвиток інституту і є його ветеранами: Возняк В.В., Гудкова Л.Я., Бондарева І.М., Майський В.М., Лобок В.О., Настоящий В.С., Римар Т.В., Рябов В.В., Василевський Ф.В., Брайковський Є.М., Гірник А.В., Неминуща А.Ф., Кільменінов А.М., Приладишев А.Ф., Радченко І.М., Балинський Г.Р., Клімушко Н.А., Кравчук М.Д., Федьков Л.М. , Городника Л.І., Карташова Ю.В., Бендеберя Н.М., Лівак Б.Б., Рогачов О.В., Майстренко В.П., Альберт О.М., Хабенський О.Ф., Полумієнко Н.К, Остапчук А.І., Фалікман Д. , Шимко О.І., Туліка Л.І., Нейман М.Г, Крайній О.В., Кузнєцов Ю.П, Мірошниченко Н.І., Савченко В.М. , Желєзняк Н.А., Андрієнко С.Д., Гуща Є.А., Петренко В.П., Дідківський Р.В. Прістінська Н.В., Печенов С.Л., Лушников В.А., Філоненко Ю.Б., Барський Л.В., Григор’єв О.М., Горбовець А.В, Піваніна В.В.,.Паламарчук С., Горбовець, Гайна та інші.

3. Основні періоди в розвитку інституту

1967-1971 рр. – період становлення інституту разом із становленням кібернетики як науки і початку запровадження її результатів у галузі народного господарства, в тому числі, у будівництво.

Структура НДІАСБ про створенні складалась із 4 наукових відділів, до складу яких входили 12 лабораторій:

1. Відділ систем планування і управління будівництвом:

• Лабораторія систем перспективного планування і управління будівництвом;
• Лабораторія систем оперативного планування і управління будівництвом;
• Лабораторія планування і управління галузевими будівельними системами;
• Лабораторія обробки інформації найважливіших будівництв;
• Лабораторія дослідження операцій;
• Лабораторія технічного забезпечення автоматизованих систем диспетчерського управління і управління будівництвом.

• Лабораторія проблемних розробок;
• Лабораторія обчислювально-перфораційних і аналогових машин;
• Лабораторія електронних цифрових обчислювальних машин;
• Лабораторія зовнішніх пристроїв.

• сектор координації і науково-дослідних робіт;
• відділ кадрів;
• адміністративно-господарський відділ;
• відділ постачання;
• бухгалтерія.

Інститут займав 4-поверховий корпус в м.Києві по вул.. М.Кривоноса, 2А, який був сполучений переходом з НДІБВ, який знаходився на вул. Клименка, 5/2.

Крім того, Наказом Держбуду УРСР від 22.07.1969 р. був створений відділ НДІАСБ у м. Дніпропетровську, Наказом Держбуду УРСР від 31.10.1969 р. був створений відділ НДІАСБ у м. Львові. Останній з 25.05.1971 р. був розформований.

Це був період інтенсивного розвитку економіко-математичних методів, теорії алгоритмів, теорії графів і методів сітьового планування і управління, які застосовувались, перш за все, при спорудженні унікальних об’єктів будівництва, математичної теорії розкладів та методів календарного планування (річного, місячного, оперативного, методів оптимізації (лінійного і нелінійного програмування, теорії ймовірностей, регресійного і кореляційного аналізу і інших), диспетчирізації.

Це період перших електронно-обчислювальних машин, як-от „Мінськ-32”, роботи з магнітними стрічками та перфокартами.

Будівельна галузь почала отримувати перші окремі впровадження автоматизованого розв’язку окремих задач управління, що ґрунтувались на економіко-математичних моделях оптимізаційного чи імітаційного характеру.

Наукові праці інституту друкувались переважно у збірнику „Будівельне виробництво”, який видавався НДІБВ.

Такі наукові працівники цього періоду, як доктори наук Рибальський В.І, Міхельс В.А., кандидати наук Ізмайлова К.В., Садовський В.І. стали загальновизнаними фахівцями.

1971-1993 рр. - період інтенсивного розвитку інституту, добудови нового 9-поверхового корпусу інституту. З метою підвищення рівня науково-методичного керівництва і налагодження зв’язків науки з виробництвом Наказом директора НДІАСБ від 04.04.1972 №50 на Харківському домобудівному комбінаті №1 Мінпромбуду УРСР була створена науково-дослідна лабораторія зі статусом науково-дослідного відділу. З розвитком НДІАСБ удосконалювалась і його структура. Так, на 1974 рік інститут мав понад 700 працівників і таку структуру наукових і науково-технічних підрозділів (яка цікава на сьогоднішній день як така, що відображає масштаби і методи організації наукових досліджень, історію наукової думки в галузі АСУ, інформаційних систем і їх технічного забезпечення):

1. Керівництво інституту

2. Група Вченого секретаря

3. Відділ методів побудови АСУ, в т.ч. лабораторії методів планування і управління будівництвом, методів оперативного календарного планування, аналізу і синтезу систем, математичних методів дослідження операцій.

4. Лабораторія моделювання і методів побудови систем математичного забезпечення.

5. Лабораторія нормативних досліджень

6. Сектор галузевого Фонду алгоритмів і програм

7. Лабораторія дослідження досвіду СПУ (сітьового планування і управління).

8. Відділ АСУ житлово-цивільним будівництвом, в т.ч.: 3 лабораторії і 2 сектори.

9. Відділ АСУ промисловим будівництвом, в тому числі: 4 лабораторії і 3 сектори.

10. Відділ АСУ домобудівними комбінатами, в тому числі: 2 лабораторії, 4 сектори.

11. Відділ інформаційних систем, в т.ч. 6 лабораторії і 2 сектори, які розробляли інформаційні системи для міністерств, організацій, трестів, підприємств промисловості будівельних матеріалів і будіндустрії.

12. Відділ науково-технічної інформації, в тому числі: сектор довідково-інформаційного фонду, групи зарубіжних зв’язків, видавництва і оформлювальних робіт.

Крім того, Відділення технічного забезпечення АСУ в будівництві включало відділи:

13. Відділ централізованих систем обробки інформації, в т.ч.: лабораторії методів організації систем обробки інформації, технології обробки інформації, експлуатації ЕОМ, експлуатації зовнішніх пристроїв ЕОМ, групи підготовки даних, технічного обслуговування, термінальних пристроїв, алгоритмічних мов.

14. Відділ локальних систем і периферійної техніки, в тому числі: лабораторії зв’язку і периферійної техніки, систем диспетчерського управління, сектори моделюючих пристроїв, нестандартних пристроїв, моделювання і випробування технічних систем, систем оперативної графічної взаємодії, засобів відображення, сектори механізованої обробки інформації, підсистем обліку і звітності, організації проектних робіт і впровадження.

15. Експериментально-конструкторський відділ, в тому числі: сектори конструювання радіоелектронних пристроїв, електромеханічних пристроїв, модульних блоків і друкарського монтажу, стандартизації і нормалізації, експериментальні майстерні, в тому числі: експериментально-випробувальна лабораторія, електромонтажна дільниця.

Крім того, існували підрозділи інституту: Дніпропетровський відділ у складі 3 лабораторій і Харківський відділ АСУ ДБК у складі 3 лабораторій.

Таким чином, було створено розгалужену систему наукових підрозділів, серед яких виділялись наукові відділення, в тому числі наукові відділи, в тому числі наукові лабораторії, сектори. Відділ науково-технічної інформації співпрацював з Всесоюзним інститутом науково-технічної інформації (ВІНІТІ), Українським НДІ науково-технічної інформації, наукова бібліотека інституту регулярно влаштовувала презентацію найновіших надходжень і аналітичних оглядів. Активно працювала Вчена рада інституту, яка мала окремі секції. Інститут регулярно проводив республіканські і всесоюзні науково-практичні конференції, семінари, школи-семінари. Створення самостійної редакційної і видавничої бази дало змогу самостійно видавати інституту наукові праці (збірники наукових праць, тези наукових доповідей, методичні рекомендації).

В цілому період характеризується переходом від автоматизації окремих задач управління у будівництві до системного підходу до автоматизації управління будівельною галуззю і запровадження програмно-цільових методів, систем управління базами даних (СУБД), концепції автоматизованих систем управління (АСУ) та інформаційно-пошукових систем на всіх рівнях управління будівельною галуззю: державний, республіканський, відомчий, підприємство і його окремі підрозділи. Так, інститутом була розроблена АСУ „Комплектбудіндустрія”, АСН – автоматизована система нормативів, АСУ домобудівельних комбінатів (АСУ ДБК), заводів збірного залізобетону, будівельних комбінатів, трестів. РАСУНТ (Республіканська автоматизована система управління наукою і технікою – ланка Держбуд), яка була удостоєна республіканської премії в галузі науки і техніки. Більшість науково-дослідних і експериментальних робіт інституту були унікальними і не мали прототипів.

Інститут виконував роботи, які входили до державних планів розвитку народного господарства СРСР і УРСР, а також відомчих планів науково-дослідних робіт. Інституту було доручено розробити і ввести в дослідну експлуатацію АСУ Головкиївміськбуду, комбінату Дніпрометалургбуд і ряду інших організацій. У розробці АСУ, крім НДІАСБ, брали участь організації і установи Головкиївмісьбуду, Мінтяжбуду УРСР, Мінпромбуду УРСР, Мінспецбуду УРСР, Мінпромбудматеріалів УРСР і інших міністерств, Держбуду УРСР, а також науково-дослідні, учбові, проектні інституту, трести Оргтехбуд. Так, спільно з Донецьким державним інформаційно-обчислювальним центром Мінтяжбуду УРСР була створена і запроваджена Інтегрована автоматизована система управління будівельно-технологічним конвеєром (ІАСУ БТК). Розробки інституту запроваджувались не тільки в Україні, але і в інших містах СРСР (Москва, Ленінград, Краснодар і інші)

Інститут вивчав і узагальнював досягнення науки і техніки, досвід країн – членів РЕВ і інших держав.

Факт доведення у 1979 році нашим співробітником Дмитром Фалікманом математичної гіпотези Ван дер Вардена, яка була сформульована ще в середині 20-х років ХХ століття і залишалась недоведеною як теорема, став відомим у всьому світі, а з цим фактом – і наш інститут (опубліковано у журналі «Математические заметки», т.29, №6, 1981 р., с. 931-938).

Протягом 1981-1983 рр. Інститут брав участь у розробці мережі обчислювальних центрів колективного користування.

У 1984 році в інституті була організована базова кафедра САПР як філія кафедри Київського інженерно-будівельного інституту.

З 1986 року інститут активно співпрацював з Держбудом, Мінчорнобилем, Київською обласною державною адміністрацією з питань ведення бази даних об’єктів будівництва за наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС, а цілий ряд працівників інституту відряджались безпосередньо працювати на обчислювальному центрі Чорнобильській АЕС і впроваджувати розробки інституту.

З появою діалогових засобів обробки інформації, персональних ЕОМ відбувся перехід від централізованої обробки даних до розподіленої, діалогової обробки даних, а згодом і до створення автоматизованих робочих місць (АРМ): АРМ управління науково-дослідними роботами, АРМ експертизи проектів, АРМ ведення банку даних науково-технічних досягнень, АРМ управління технологічними процесами в будівництві, АРМ комплектувальника залізобетонних виробів та цілий ряд інших.

У цей період інтенсивно розвивалась розробка математичних методів і засобів графічного представлення інформаціїі і було започатковано розробку систем автоматизації проектування (САПР).

Технічною базою розробок інституту служили ЕОМ великі машини серії (ЕС-1060), з виділеними терміналами, з застосуванням СУБД ADABASE, малі машини СМ ЕОМ, а згодом і персональні ЕОМ, починаючи з „Роботрон -1715”, „Іскра-226”, ІВМ РС, ІВМ АТ.

У цілому можна характеризувати цей період як визнання інституту як в Україні, так і в СРСР, про що свідчило вручення інституту Перехідного Червоно Прапора Держбуду СРСР, нагородження преміями тощо.

Кінець періоду співпав з проголошенням незалежності України (1991 рік) і переходом до ринкових відносин, у тому числі, комерціалізації науки, характеризувався невизначеністю, зміною стереотипів у організації діяльності інституту, нагальною необхідністю пошуку засобів існування інституту, збереження кадрового потенціалу.

Проте повністю зберегти кадровий потенціал не вдалось. Відбулось значне скорочення штату і підрозділів інституту за рахунок плинності кадрів - „втечі мізків” як за кордон (США, Канада, Німеччина, Ізраїль), так і в державні органи (Мінфін, Міносвіти, Мінпраці і інші), в банківський сектор, в вищі навчальні заклади, в бізнес тощо.

Інститут втратив власну редакційну і видавничу базу, інші важливі підрозділи, але зберіг парк ЕОМ і вижив.

Отже, інститут продовжив свою роботу уже в незалежній Україні с такою структурою науково-дослідних підрозділів (станом на 01.01.1991 р.):

І. Відділення систем інформатики і проектування, в тому числі:

1.1. Відділ інформаційних технологій розрахунку несучих конструкцій будівель та споруд;

1.2. Відділ інформаційних технологій і проектування будівель та споруд;

1.3. Відділ інтерактивної машинної графіки;

1.4. Відділ розробки автоматизованого проектування панельного та монолітного будівництва;

2. Відділення розробки комплексів технічних засобів автоматизації будівництва, в тому числі:

2.1. Відділ дослідження та розробки комплексів програмно-технічного забезпечення;

2.2. Відділ комплексів технічних засобів в ЄС ЕОМ;

2.3. Відділ розробки та моделювання елементів автоматизованих систем;

2.4. Відділ підготовки та проведення експериментальних робіт;

2.5. Відділ автоматизації інформаційних процесів в оперативному управлінні будівництвом.

3. Відділення систем інформатики в будівництві, в тому числі:

3.1. Відділ розробки засобів інформатики для підготовки будівництва;

3.2. Відділ дослідження та створення систем інтегрованої обробки даних;

3.3. Відділ комплексної розробки автоматизованих систем в великопанельному будівництві;

3.4. Відділ розробки і впровадження систем програмного забезпечення;

3.5. Відділ систем інформатики в експертизі та проектуванні.

3.6. Відділ розробки та впровадження задач підготовки будівельного виробництва;

3.7. Відділ проектування інтегрованих баз даних для систем підготовки будівництва та управління ресурсами;

3.8. Відділ інформатизації управління науково-технічним прогресом в будівництві;

3.9. Відділ дослідження, розробки та впровадження методів автоматизованого проектування залізобетонних конструкцій;

3.10. Відділ розробки та впровадження програмно-технічних комплексів на базі ПЕОМ по управлінню матеріально-технічним забезпеченням та виробничо-технологічною комплектацією об’єктів будівництва матеріально-технічними ресурсами.

Передбачались такі науково-розпорядчі служби: керівництво, планово-виробничий відділ, бухгалтерія, відділ кадрів, лабораторія аналізу і прогнозування науково-дослідних робіт; юридична служба, відділ зовнішньоекономічних зв’язків та сектор організації зарубіжних зв’язків та перекладу.

Крім того, були такі обслуговуючі і допоміжні служби: відділ матеріально-технічного забезпечення, енергомеханічний відділ, відділ науково-технічної інформації, відділ господарчого та соціального обслуговування, канцелярія, аспірантура.

У зв’язку з незабезпеченням обсягів робіт і відсутністю фінансування уже в 1992 році були ліквідовані 4 відділи (вищезазначені під №№ 1.2, 2.2, 2.3, 3.6). Разом з тим згідно Наказу директора інституту від 13.11.1992 р. №98 було створено спеціалізований структурний підрозділ „Сертифікація програмних засобів в будівництві і аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства”.

Під керівництвом Городецького О.С, докт. техн. наук, професора активно розвивалась розробка і впровадження САПР у будівництві. Як відомо, безпосереднє проектування об’єкта будівництва є одним із найбільш складних і наукомістких. Основні розробки:

• програмний комплекс „ЛІРА” – сучасний інструмент автоматизації проектування і конструювання, чисельного дослідження міцності і стійкості конструкцій, призначений для проектування різноманітних будівельних споруд: житлових будинків, промислових об’єктів, мостів та тунелів, конструкцій атомних електростанцій та ін. ;
• програмний комплекс „МОНОМАХ” – сучасний інструмент автоматизації проектування залізобетонних конструкцій багатоповерхових каркасних споруд з монолітного залізобетону;
• програмні комплекси „ЕПОС”, „КАРМЕН”, „ПРОМІНЬ”, „АРС W” – сучасний інструмент автоматизації проектування електротехнічної частини проекту, розрахунків електричних навантажень, проектування електричного освітлення промислових і громадських будівель, споруд і т.д.

Під керівництвом докт. техн. наук Здоренка В.С. був розроблений програмний комплекс ReCon для розрахунку на міцність несучих залізобетонних і стальних конструкцій методом кінцевих елементів у переміщеннях і виконання ряду елементів автоматизованого проектування інженерами-будівельниками.

Під керівництвом докт. техн. наук, проф.. Ляшенка А.А. активно і плідно велась розробка геоінформаційних систем земельного кадастру, містобудування і керування територіями, грошової оцінки земель (комплекси програм сімейства „ТЕРЕН”. Геоінформаційні системи на основі баз цифрових картографічних даних дозволяють інтегрувати багатофакторні дані про різноманітні об’єкти міського середовища на єдиній картографічній основі і виконувати комплексне моделювання складних процесів на міських територіях у просторі і часі. Проблемно-орієнтовані геоінформаційні системи, створені ДП „ДНДІАСБ”, дозволяють автоматизувати такі нові види діяльності, як грошова оцінка земель населених пунктів, інвентаризація земельних ділянок, ведення земельного і містобудівного кадастру.

ДП „ДНДІАСБ” був учасником розробки Єдиної системи класифікації і кодування техніко-економічної і соціальної інформації, зокрема, був провідним розробником „Державного класифікатора будівель та споруд” ДК 018-2000, а також спів розробником інших основних державних класифікаторів.

Вагомі результати були досягнуті в теорії оціночної діяльності об’єктів нерухомості науковим відділом, який очолював канд. екон. наук Чуб В.Ф. Авторським колективом у складі Богатикова Л.В., Зосимова О.Л, Лисюк Т.С. Макаренко Л.О., Рябов В.В., Сніцар Н.В., Тютюн Є.Ф. , Чуб В.Ф. Шапошнікова І.О., Щербина В.Й. був підготовлений Збірник укрупнених показників вартості відтворення функціональних об’єктів-аналогів для оцінки малоповерхових будинків, будівель та споруд, який був затверджений як нормативний документ і використовується в оціночній діяльності в БТІ та іншими оцінювачами.

Інформаційно-пошукова система „СВІТ-ІНВЕСТ” призначена для забезпечення професійної діяльності експертів з оцінки вартості об’єктів нерухомості, містить законодавчу базу, державні та відомчі директивні, нормативні і методичні документи, банки даних вартісних показників об’єктів – аналогів, аналітично-довідкові дані та ін.

Важливий внесок у розвиток будівельної галузі були зроблені науковим підрозділом під керівництвом Судака О.С. Широкого відомі такі його розробки, як „ПУСК” – Єдина інтегрована система проектування та керування будівельним комплексом”, яка дозволяє забезпечити інформаційно-комп’ютерну підтримку всього циклу робіт, від оцінки геофізичних особливостей грунтів та математичного моделювання міцності конструкцій до економічного аналізу ефективності будівництва.

Програмний комплекс „ТЕНДЕР-КОНТРАКТ-ХХІ” був атестований і рекомендований Держбудом України для використання всіма учасниками будівництва.

Програмний комплекс „ІНВЕСТОР” призначений для визначення вартості будівництва на етапі підготовки тендерних пропозицій.

Електронний банк даних „Будівельні ціни” призначений для визначення рівня цін на продукцію і послуги на будівельному ринку України, установлення кола партнерів і конкурентів, вирішення питань аналізу та прогнозування цін на продукцію та послуги по всіх регіонах України.

Цей період характеризується тим, що інститут уже став працювати в умовах незалежної України. .

Інститут зіткнувся з відсутністю державного фінансування і необхідністю пошуку засобів існування не тільки для підтримки і розвитку наукової діяльності, але і для утримання будівель та споруд тощо, розрахунку за електроенергію, комунальні послуги тощо. І інститут розробив модель внутрішнього гоcпрозрахунку, яка дала йому можливість вижити за рахунок диверсифікації напрямків розробок і пошуків нових замовників та нових сфер застосування.

Була отримана ліцензія АБ №176535 від 15.11.2005р. на розроблення, виробництво, впровадження, обслуговування, дослідження ефективності систем і засобів технічного захисту інформації, строк дії до 02.11.2010 року видана Службою безпеки України, Департаментом спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації. На підставі цієї ліцензії було виконано цілий ряд робіт не для будівельної галузі, а для різних державних органів, в тому числі, для Кабінету Міністрів України, Верховної ради України.

Інший приклад – роботи з автоматизації різних задач управління в тому числі, пов’язаних з реконструкцією, комбіната „Запоріжсталь” (науковий керівник Кільменінов А.М.).

Ще один приклад – освоєння такої нової сфери застосування, як фондовий ринок і діяльність на ньому підприємств будівельної галузі, дослідження і розробка відповідного програмного забезпечення і науково-методичних матеріалів (науковий керівник Римар Т.В.).

І є багато інших прикладів успішної співпраці інституту з іншими підприємствами і установами і фінансування ними робіт інституту.

Що стосується технічного забезпечення: були демонтовані машини ряду ЕС ЄОМ і виділені термінали. Їх місце зайняли найсучасніші персональні ЕОМ, локальні мережі, власний Інтернет-вузол. Інститут створив окремий підрозділ по комплектації персональних ЕОМ і поставці разом з ними відповідного ліцензійного програмного забезпечення для потреб підприємств і організацій будівельної галузі.

У цей період не пройшли осторонь інституту і питання комерціалізації науки, коли окремі талановиті вчені і розробники програмного забезпечення створили власні підприємства, які стали співпрацювати з інститутом, а деякі і конкурувати з ним.

Крім того, інститут здійснив розробку і підтримку ряду веб-сайтів, у тому числі для Мінерегіонбуду, Мінжитлокомунгоспу, Міністерства культури і ін., баз даних, електронних реєстрів.

У цілому інститут успішно виконував функції базової організації будівельної галузі з питань інформатизації в архітектурі і будівництві України.

2008-2011 рр. – період участі інституту у процесах розбудови інформаційного суспільства в Україні у відповідності до вимог Закону України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки».

У цей період по-новому розгорнулась робота з питань легалізації програмного забезпечення, яке використовується, перш за все, проектними та будівельними організаціями України, розгорнулась робота по захисту прав інтелектуальної власності на програмні продукти інституту (авторських і майнових прав), розгорнулась робота по розробці різних електронних реєстрів, застосуванню Інтернет-технологій, подальша розробка веб-сторінок. Активізувались взаємозв’язки з вузівською наукою і іншими освітніми закладами, були обладнані комп’ютерні класи для навчання усіх бажаючих.

Продовжувались роботи, започатковані у попередньому періоді, і з’явились нові підходи до розробки новітніх інформаційно-комунікаціних технологій. Так, Наказом Мінрегіонбуду №67 від 12.02.2009 р. введено в дію з 01.09.2009 р. ДБН В.2.2-24:2009, Київ, Мінрегіонбуд України, 2009 «Будинки і споруди. Проектування висотних житлових і громадських будинків», у розробці якого взяли участь працівники інституту Максименко В.П. та інші.

У 2009 році ДП «ДНДІАСБ» вступив до міжнародного консорціуму IntelliCAD Technology Consortium і започаткував розробку найновішого програмного продукту - вітчизняної САПР БудКАД за сприяння і на потребу проектних організацій – членів Асоціації «Українське об’єднання проектних організацій» за підтримки Мінрегіонбуду України. За короткий строк (протягом 2009 року) було пройдено шлях від зародження ідеї до створення першої версії і поставки програмного продукту замовникам. САПР БудКАД має внутрішній формат DWG та інтерфейс користувача, максимально наближений до AutoCAD. Виконує практично всі функції AutoCAD LT. Це дозволяє перейти на його використання в проектних організаціях, не витрачаючи час на перенавчання проектувальників. Всі напрацювання креслень в AutoCAD легко переносяться в нову систему БудКАД. БудКАД підтримує обмін кресленнями з усіма поширеними в Україні САПР: AutoCAD, Revit, ArchiCAD, Allplan і враховує вимоги українських законодавчих і нормативно-правових актів у галузі проектування і будівництва. САПР БудКАД забезпечує справжній прорив у вирішенні проблеми легалізації програмного забезпечення, дозволяє в 4-20 разів знизити витрати проектних організацій на придбання ліцензійних програмних продуктів та істотно знизити навантаження на імпорт в будівельній галузі.

Крім того, подальшого розвитку і практичного застосування в ряді міст України набули геоінформаційні системи земельного кадастру (ГІС «ТЕРЕН»).

Продовжувалась розробка програмних комплексів для автоматизації розв’язання задач екологічного спрямування і охорони навколишнього середовища (наукові керівники канд.. екон. наук Порядков О.М , Клімушко Н.А.). Комплекс програм «АРМ еколога» є унікальною розробкою, не має аналогів в Україні і рекомендовано до використання Міністерством з охорони навколишнього середовища України.

Вдосконалений методично-програмний комплекс оцінювача («МПК оцінювача»), науковий керівник Гуща Є.В., призначений для ведення банку даних укрупнених показників вартості відтворення об'єктів аналогів для оцінки малоповерхових будинків, будівель та споруд на підприємствах України на основі існуючого законодавства та діючих інструкцій. Від програм аналогічного призначення комплекс відрізняється зручним і гнучким інтерфейсом, що дозволяє користувачу змінювати відображення даних, як на екрані комп’ютера, так і у твердих копіях звітів. Програма працює в режимі “клієнт-сервер”, що дає змогу підтримувати єдину інформаційну базу в межах підприємства, а також працювати кільком користувачам одночасно з різних робочих місць в одній локальній мережі.

Інститут має багаторічний досвід створення інформаційно-пошукових систем та електронних реєстрів. Реєстр національного культурного надбання містить інформацію про пам’ятки містобудування та архітектури України національного і місцевого значення, формує документи по областях та в цілому по Україні, забезпечує обліковою документацією (паспортами) пам’ятки національного значення в рамках Державної програми «Паспортизація, інвентаризація та реставрація пам'яток архітектури». Інтегрована електронна база даних пам’яток України вміщує текстову, графічну інформацію, фотоматеріали (всього 17000 пам’яток, в тому числі 3700 пам’яток національного значення). Науковий керівник роботи Бондарева І.М.

У сфері автоматизації управління, контролю та обліку в будівництв ДП „ДНДІАСБ” створено:

• базу даних ліцензій на провадження господарської діяльності в галузі будівництва об’єктів архітектури;
• базу даних дозволів на підготовчі та будівельні роботи;
• базу даних сертифікатів відповідності будівельних об’єктів;

Програмні комплекси для заводів збірних будівельних виробів, домобудівних комбінатів ДБК (АСУ ЗЗБВ, ДБК), розроблені під науковим керівництвом Кас`яна П.Г., канд. техн. наук., призначені для аналізу та регулювання основних показників виробничої діяльності, формування виробничої програми заводу, для обліку витрат матеріалів та напівфабрикатів, списання матеріалів, для управління поставками збірних залізобетонних виробів на об’єкти будівництва, формування специфікацій, обліку комплектації об’єктів, для управління поставками товарних сумішей, металу на об`єкти будівництва; передачі замовлень по локальній мережі на завод; виписки товарно-транспортних накладних та перепусток, розрахунку цін, виписки рахунків на сплату, накладних на відпуск продукції та послуг юридичним та приватним особам.

ДП „ДНДІАСБ” було розроблено концепцію та технічне завдання на створення автоматизованої інформаційно-пошукової системи Єдиного державного реєстру квартирного обліку (ЄДРКО) громадян, які потребують поліпшення житлових умов відповідно до законодавства і перебувають на квартирному обліку.

Перелік Інтернет-ресурсів для будівельної галузі, які розробив інститут, включає:

• офіційний сайт Мінрегіонбуду України, в т.ч. інформаційне забезпечення членів НТР Мінрегіонбуду України (розміщення в мережі Інтернет, супровід матеріалів з підготовки та проведення засідань НТР);
• інформаційний сайт Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в т.ч. актуалізація переліку суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на ведення господарської діяльності в галузі будівництва;
• офіційний сайт Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, в т.ч. супровід бази даних “Комунальна техніка, обладнання та новітні технології у житлово-комунальному господарстві»;
• сайт ДП «ДНДІАСБ» (розміщення в мережі Інтернет інформації про інститут, заходи, що ним проводяться, науково-технічні розробки, інша корисна інформація).

Загальна кількість документів, розміщених в мережі Інтернет, складає понад 6000.

Новими розробками цього періоду є програмні комплекси тестування інженерів технічного нагляду «ТЕСТ-ТЕХНАГЛЯД» та створення державного Реєстру інженерів технічного нагляду за будівництвом на підставі рішень Архітектурно-будівельної атестаційної комісії інженерів технічного нагляду Мінрегіонбуду України (виконавці – підрозділи, очолювані Хабенським О.Ф., Худорожковим О.О.)

За рішенням №1 від 23.09.2009 р Архітектурно-будівельної атестаційної комісії інженерів технічного нагляду Мінрегіонбуду України інституту доручено здійснювати технічний супровід Реєстру інженерів технічного нагляду, що отримали кваліфікаційний сертифікат, і оприлюднення їх списків у засобах масової інформації та у мережі Інтернет.

Інститут виконав роботи по проектуванню бази даних і формуванню Реєстру, інформаційно-пошукової системи з використанням Інтернет-технологій.

Крім вищезазначених, важливу роль відіграють і такі розробки під науковим керівництвом Гірника А.В, канд.. фіз..-мат. наук Вовка А.І.:

• розробка програмно-технічних комплексів для регіональних комп'ютерних мереж будівельної галузі з створенням банків даних на базі Інтернет-ресурсів;
• створення і поставка персональних комп'ютерів і засобів телекомунікацій, створення "під ключ" локальних і корпоративних комп'ютерних мереж.

У 2009-2010 рр. році виконувалась науково-дослідна робота на замовлення Мінрегіонбуду України та тему «Дослідження і аналіз взаємозв’язків нормативних документів у галузі будівництва, які супроводжуються базовими організаціями Мінрегіонбуду України, та розробка інформаційно-пошукової системи». Результат роботи націлений на суттєве підвищення ефективності роботи структурних підрозділів Мінрегіонбуду в реалізації державної науково-технічної політики, на використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в базових організаціях Мінрегіонбуду при роботі з нормативними документами галузі.

У 2009-2011 рр. значно пожвавилась патентно-ліцензійна ті інша робота по захисту прав інтелектуальної власності. Так, були отримані патенти:

• патент України на винахід №88139 від 25.09.2009 «Система дистанційного розв’язання складних задач в мережі постачальника обчислювальних послуг». Автори В.М.Вишняков, Д.М.Тарасюк.
• патент України на винахід №88143 від 25.09.2009 «Пристрій для забезпечення доступу абонентів корпоративної комп’ютерної мережі до ресурсів зовнішніх мереж». Автори В.М.Вишняков, Д.М.Тарасюк.
• патент України на винахід №91383 від 26.07.2010 «Спосіб визначення якості ізоляційного покриття трубопроводу та пристрій для його реалізації”. Автори Ткаленко М.А., Мухлинін С.М., Єременко В.І.

У 2011 році роботи інститути доповнились наступними:

• експертиза суб'єктів будівельної діяльності без обмежень переліку адміністративно-територіальних одиниць, на які поширюється діяльність організації із створення об'єктів архітектури;
• енергетичний аудит;
• навчальні семінари осіб, які здійснюють технічний нагляд за будівництвом об'єктів архітектури, працівників (фахівців) генерального розробника у проектуванні та генерального підрядника у будівництві.