Розроблено концепцію системи підтримки прийняття рішень у сфері охорони та збереження пам'яток
Забезпечення комплексного культурного розвитку країни та окремих її регіонів тісно пов'язане з проблемою формування єдиного інформаційного культурного простору країни та використання сучасних інформаційних технологій як в управлінні культурною сферою в цілому, так і установами і організаціями на місцях.
Відповідно до чинного законодавства одним з невід'ємних атрибутів системи заходів з охорони культурної спадщини є облік пам'яток та об'єктів (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація).
В багатьох дослідженнях выдмычено, що особливо значимим є вивчення ролі і місця сучасних інформаційних технологій у формуванні єдиного культурно-інформаційного простору країни. Вирішення таких завдань культурної політики, як забезпечення доступності широкого спектра культурних благ для різних соціальних категорій населення та збереження локальної культурної автентичності в умовах глобальної та масової культур, зокрема, обумовлюється тим, наскільки активно і цілеспрямовано на різних рівнях управління культурою використовується один з перспективних інструментів культурної політики - Інтернет-технології.
Використання інформаційних технологій у сфері охорони культурної спадщини містять в собі різні дисципліни інформатики. Проведення наукових досліджень в цій сфері вимагає міждисциплінарного співробітництва науковців та взаємодії на різних рівнях.
Основні напрямки застосування інформаційних технологій у сфері охорони культурної спадщини, що відзначені в результатах останніх зарубіжних наукових досліджень:
- інформаційні технології підтримки проведення інвентаризації, моніторингу та відновлення об'єктів;
- довгострокове збереження цифрових артефактів;
- метадані, схеми класифікації, онтології і семантична обробка;
- технології доступу до баз даних та спілкування фахівців галузі;
- технології WEB-доступу та електронних карт;
- XML – застосування;
- обміну культурним досвідом;
- підтримка авторського права та інтелектуальної власності;
- технології дистанційного зондування колекцій;
- аналітичні інструменти допомоги дослідженням колекцій та предметів;
- цифрове захоплення артефакту, подання і маніпулювання;
- інтелектуальні інструменти для цифрової реконструкції;
- технології створення віртуальних відвідувань колекцій об'єктів;
- цифрове збереження нематеріальної культурної спадщини (аудіо, танці, усної спадщини);
- застосування у сфері освіти і туризму.
Актуальність проблеми обліку об'єктів культурної спадщини була підкреслена на засіданні Ради з культурного співробітництва країн СНД в Києві. 2011 р. Міністри культури обговорили створення єдиної бази даних історико-культурної спадщини. Єдиний реєстр необхідний для того, щоб держави-учасниці СНД могли переймати досвід, понятійний апарат, юридичні формулювання один в одного при створенні законодавчої бази. Це є обов'язковим етапом в створенні єдиного культурного простору в СНД. Тому при стандартизації механізмів державного обліку об’єктів культурної спадщини та створенні національних реєстрів необхідно враховувати, що в майбутньому вони можуть використовуватись в міждержавному культурному просторі.
Запропонована концепція створення системи підтримки прийняття рішень (Decision Support System, DSS) у сфері охорони та збереження пам'яток культурної спадщини - це інтерактивна автоматизована система, що допомагає користувачу використовувати дані та моделі для ідентифікації та розв'язання задач в процесі прийняття рішень.
СППР застосовно до предметної області забезпечує:
- створення та ведення бази даних нерухомих пам'яток та об'єктів культурної спадщини визначених діючими класифікаторами;
- ведення нормативно-довідкового апарату, що використовується при формуванні описів об'єктів культурної спадщини;
- підтримка багатоаспектного пошуку і вибірки інформації, включаючи контекстний пошук;
- підтримка автоматизованого документообігу в системі відповідно до встановлених правил. Формування звітних документів, забезпечених графічним матеріалом (списків пам'яток та їх складових частин, довідок, облікових карток, паспортів, карти моніторингу тощо).
- забезпечення моніторингу стану і використання пам'яток культурної спадщини, в т.ч. в розрізі регіонів;
- забезпечення розміщення публічного фонду бази даних електронного реєстру об'єктів культурної спадщини в Інтернеті для широкого загалу;
- забезпечення зв'язку бази даних об'єктів культурної спадщини з електронною картою.
